З помітним похолоданням води щука починає все більш впевнено брати на спінінгові приманки. Але ловити зубасту в малих річках завдання не з простих, особливо якщо водойму часто відвідують рибалки. У цьому випадку хижачка, зіткнувшись раз-другий з традиційними блешнями, намагається обходити їх стороною. Однак і таких обережних щук можна ловити. У малі річки заходять на нерест більшість риб сімейства коропових. Віднерестившись, дорослі особини йдуть, а мальок залишається. Щука з великої річки йде в малі річки для нагулу. Там вона до глибокої осені годується верховодкою, пліткою та іншою дрібницею. У малій річці хижачка влаштовує собі стоянку, з якої виходить в місця засідок. У той же час запекла щука боїться заходити в малі річки в силу своєї особливої обережності. До того ж вона харчується більш великою рибою, якої в малих річках небагато. Щучим монстрам потрібні дещо інші умови проживання, великі глибини з хорошим киснево-температурним режимом і можливістю швидкого виходу (без зайвих витрат енергії) на кормові мілини або ділянки з великою кількістю малька. Тому в малих річках доводиться мати справу з особинами вагою не більше 1,5-2 кг. Влітку в теплій воді щука не витрачає стільки енергії, як в холодний період, а знаючи місця виходу малька, вона легко регулює свій апетит. Додаткові труднощі під час лову виникають через те, що стала більш прозорою вода, хижачка бачить рибалку, а замаскуватися на березі вузької річки не завжди вдається. На невеликій річці першим ділом постає питання як пересуватися в пошуках риби? На перший погляд самий оптимальний варіант надіти забродний костюм і заходити у воду там, де є прогалина між кущами. Але так роблять більшість спінінгістів, і на цих ділянках щука давним-давно вибита або занадто хитра. До того ж не скрізь берегові глибини дозволяють обходити звислі над водою чагарники. Можна скористатися гумовим човном. Однак будь яку рибу краще ловити, просуваючись вгору по течії і обловлюючи верхні ділянки річки, а на швидко проточних річках безшумно зробити це не завжди вдається.