Щоб при лові з берега не витрачати марно час на холості закидання і подолання чагарникових заростей, потрібно визначитися з місцем проживання хижака. Тримається щука не скрізь, найімовірніше знайти хижачку можна там, де сприятливий для неї температурний режим і є скупчення кормової молоді риби. Чи не секрет, що молодь влітку та на початку осені найчастіше збирається біля місць впадання приток, які виносять у річку корм. Мальок любить збиратися біля розмивних обривистих берегів, де після паводків і сильних дощів трапляються зсуви та обвали. Часто дрібна риба збирається нижче швидкої течії і мілководних перекатів, а також біля швидких проток за острівцями, там, де вода добре збагачується киснем. Зазвичай в таких місцях десь поруч на тиховодді щука влаштовує засідку. Якщо поблизу подібних ділянок є закорчовані місця або зарості трави – це ідеальне місце для проживання щуки. Відійшовшу на глибину щуку шукають в самій нижній частині русла, іноді під стрімким берегом, де є хоча б вузька сходинка мілководдя з водоростями. Добре, якщо звислий над водою чагарник створює тінь. Вибір для лову щуки затінених ділянок малих річок справа важлива, оскільки хижак протягом доби може зовсім не виходити на ділянки що просвітлює сонце. По можливості щука вибере той берег або те укриття, які будуть завжди недоступні сонцю, в якому б становищі воно не знаходилось: млява риба не робить зайвих рухів тіла. У річках, холодних через велику кількості ключів, щука може бути активна навіть в найспекотніший період бабиного літа, і тоді вона влаштовує засідки в самих непередбачуваних місцях, але все одно закидання приманки слід робити вздовж ділянок з рослинністю. Перевіряючи руслові глибини під берегом, блешню посилають так, щоб вона з мілководдя звалювалася на глибину. Іноді успіх приносить проводка приманки по верхньому або нижньому краю бровки. Перспективні місця потрібно обстежити особливо ретельно. При цьому важливо підібрати саме ту приманку, гра якої приверне хижачку.