У пошуку окуневих зграй слід виходити з того, де тримається кормова рибка. Перевірено: де в масовій кількості мешкає об’єкт окуневого полювання, там і треба шукати цього хижака. У жовтні з пониженням температури води зграї дрібної риби йдуть на глибину і концентруються в районі бровок, тут є хороша можливість ще накопити жирку для майбутньої суворої зимівлі, оскільки на крутих зниженнях рельєфу зустрічаються різного оду обростання. Найчастіше мальок концентрується в районі годівлі зграй риб сімейства коропових. Якщо, приміром, лящ або плотва кришить своїми потужними глотковими зубами мушлю дрейсени, то навколо утворюється хмара живильної суспензії, яка залучає дрібну рибку. На початку жовтня ще досить часто, особливо в сприятливу погоду, відбувається відоме рибалкам явище під назвою «окуневий котел». Нагадаємо, що трапляється це від того, що окуні, у великій кількості що обклали зграю, змушують її піднятися до поверхні. Тут смугастого також можна ловити на малька. Проте присутність окуня у верхніх шарах води пояснюється не тільки цим явищем. Відомо, що в теплі, сонячні дні, коли поверхня води трохи прогрівається, мальок виходить у верхні шари жирувати. І окунь, знаючи його повадки, нерідко курсує в одному-двох метрах від поверхні води у пошуках малька. Нерідко восени окуневі зграї чатують риб’ячу молодь, що виходить до струмків і джерел що впадають у водойму над обривистими берегами. Тут, внаслідок високого вмісту кисню у воді, можуть ще в достатку рости зелені водорості, які привертають кормову рибку. До того ж в поглибленні під берегом окунь почуває себе в безпеці, так як і у нього є багато ворогів. У районі водозливів, гребель та інших гідроспоруд окунь тримається до глибокої осені. Мисливцям на трофейного горбача часто попадаються екземпляри вагою 1-1,5 кг.
Get me outta here!
