Ця риба досить теплолюбна, тому в ставках вона починає проявляти кормову активність у другій половині травня, коли вода стає досить теплою. Короп зазвичай нереститься на початку червня, і незадовго до нересту він починає регулярно відвідувати відомі йому кормові зони ставка. А це можуть бути мулисті бровки з покладами мотиля, прибережні обриви з виходом водяних личинок. Часто місце годівлі коропа можна виявити по бульбашках, що спливають на поверхню. Це може означати, що короп риється в мулі в пошуках корму. З швидким прогрівом води сильно активізується життя кормових організмів на мілководді. Різні дрібні рачки, черв’ячки, прокидаючись з’являються з-під каменів, з кореневищ рослин, з мулу. Знаючи місця скупчення живого корму, короп буває частим гостем на мілководді в закорчованому місці, у невеликих заливах, біля швидко зростаючих рослин. Тут його ловлять на поплавкову вудку і якщо дно не загрожує зачепами, на донки з годівницями, призначеними для кормової суміші. Успішним буває лов коропа і на різні бойли, коли підгодовувальні бойли (в потрібній кількості) доставляються до місця закидання донки. Іноді ефект підгодовування досягається комбінуванням цілих бойлів з частиною роздроблених бойлів, які поширюють у воді більш сильний запах і приваблюють коропа здалеку. Зазвичай клювання коропа пізньою весною спостерігається рано вранці на світанку і триває до 8-9 годин. Вечірнє клювання спостерігається після 16 годин. У травні широко практикується нічна ловля коропа на донні снасті або на матчеву вудку. У другому випадку для спостереження за покльовкою використовують спеціальну насадку для поплавців що світиться – «нічний лоцман». Вночі короп далеко не переміщається, але продовжує годуватися на руслових ямах зі слабким перебігом, а так як затоплення русла ставків знаходяться, як правило, далеко від берега, то доводиться використовувати середній або важкий по класу матч. А оскільки короп воліє брати насадку, що лежить на дні, то чи не обов’язково застосовувати самозанурені поплавці. Цілком уловиста коропове вудка складається з поплавця з коротким грушовидним або оливкоподібним тілом і довгою, помітною здалеку антеною. Для лову на великих глибинах використовують поплавці зі ковзаючим кріпленням до волосіні за допомогою вертлюга і карабінчика. Стопором служить змінна намистинка і ковзний вузол. Основне грузило – свинцева оливка знаходиться на волосіні в ковзному положенні. Стопором для неї є дробинка, встановлена поблизу з’єднання повідця з основною волосінню. Всі елементи оснащення повинні добре витримувати різке навантаження, тому що короп дуже сильна риба. Для з’єднання повідців з основною волосінню рекомендується використовувати надійні вузли, такі як «гріннер»(а) або «безіменний»(б).
Гачки краще брати відомих фірм.