Біля тинів ця риба виходить на течії з глибинами від 2,5 до 4,5 м. Тривалість клювання багато в чому залежить від рухливості рибалки: чим менше рухів, помахів, тим краще. Дуже велику роль відіграє також підгодовування. Якщо суміш приготовлена з урахуванням правильного співвідношення вхідних в неї інгредієнтів, то іноді апетит ляща настільки збуджується, що він навіть не звертає уваги на рибалку. В склад прикормки можна включати парену пшеницю або перловку, макуху, висівки і дрібного живого опариша. При цьому «працює» правило: чим годуєш, на те й лови. У ході проводки, як у світлий час, так у нічний, слід робити короткі притримування, щоб насадка на довгому повідку могла злегка злетіти, а потім при відпустці плавно опуститися на дно. Біля тинів лящ добре бере і вночі (в темний час на поплавок повинен кріпитися світлячок). Для маніпуляцій з насадками потрібно використовувати налобний ліхтар, щоб промінь світла не потрапляв на воду (оскільки риба підходить близько), при насадженні на крючок насадки потрібно відвертатися до берега. Вночі ляща ловлять з проводкою приманки біля дна в самій тихій зоні. Крім того, з успіхом можна ловити ляща на одну або дві напівдонки з довгими повідцями, на яких наживка привабливо рухається з боку в бік.
Get me outta here!
