Зазвичай для риболовлі рибалка вирубує на березі місце, готуючи досить просторий майданчик і сидіння. Берег краще зміцнити кілками, обплетеними гілками лози, щоб не стався обвал. По краю підготовленої площадки встромляються в землю тримачі для вудилищ. Бажано використовувати одночасно від трьох до п’яти вудилищ, так як при підході зграї важливо, щоб лящ швидко знайшов насадку серед прикормки. При лові ляща в місцях з глибиною 2-4 м недалеко від берега можна користуватися вудилищем довжиною від 4 до 6 м. Оснастка вудилища може бути глуха або рухома (для останньої бажано використовувати безінерційну котушку з маленькою шпулею). Довжина волосіні при закиданні повинна перевищувати довжину вудилища на 1-1,5 м. В якості основної волосіні слід взяти мононитку діаметром від 0,22 до 0,3 мм. Поводок використовується довжиною від 20 до 35 см, а іноді і більше, він кріпиться через вертлюг і карабін. Карабін потрібен для заміни повідків (чим швидше течія, тим довше потрібно поводок). Гачки застосовують №4,5-8 залежно від того, якої величини лящі клюють. На занадто великі гачки підлящика ловити незручно – будуть часті сходи. І навпаки, маленький гачок гірше підходить для лову крупного ляща. Так як річковий лящ завжди годується на течії, то в оснащенні зазвичай використовують поплавок – «льодяник», який добре може протистояти швидкій течії, а в якості грузила – ковзне грузило (зазвичай це оливка). На вершинці поплавка повинно бути спеціальне кріплення для спеціального фосфоресцуючого світлячка.
Оснастка з поплавком «льодяником», призначеним для нічного лову:
1 – фосфоресцуючий світлячок; 2 – кріпильна трубочка для світлячка; 3 – кріпильні кембрики; 4 – грузило-оливка; 5 – стопорна дробинка; 6 – місце з’єднання повідця і волосіні.