Влітку карась дуже часто годується в товщі води або коло поверхні, тому що протягом теплих літніх діб різні шари води по-різному збагачуються киснем – то краще, то гірше. Коли поверхневий шар сильно нагрівається, карась може опуститися нижче на один метр. Але трапляється і так, що прогрітий верхній шар води стає більш інших рівнів води привабливим для карася. Наприклад, це буває в жарку вітряну погоду, коли верхній шар краще за інших збагачується киснем. А в комфортних умовах у будь якої риби може з’явитися нестримний апетит, і тоді рибалці потрібно тільки зрозуміти, де тримається риба, і правильно підібрати підгодовування з насадкою. Молоді карасі, особливо так звані п’ятачки, часто клюють без розбору протягом усього дня. Досвідчений же карась дуже примхливий, він чутливо реагує на погоду. В стабільну, сприятливу для клювання погоду виходить годуватися вночі, рано вранці і ввечері. У спеку ж змінює звички – нерідко годується днем біля поверхні, а вночі нерідко перестає брати взагалі. Якщо погода стоїть безвітряна і карасі окремо хлюпочуться біля поверхні води, в одній точці їх можна зібрати, підкидаючи туди рихлу прикормку у вигляді кульок, яка, опускаючись на дно, буде швидко розсипатися і створювати хмару каламуті. У такому випадку потрібно використовувати самозанурюваний поплавок, не розрахований на додаткове навантаження (припустимо, з маркуванням 12+0). При лові поверхневого карася з досить важким поплавком потрібно робити перекидання на 2-3 м далі сплесків риби, щоб не відлякати карася що годується, і тільки потім здійснити підтягування оснастки до місця лову.
Get me outta here!
