Основними насадками для зимової ловлі на мормишку, як відомо, є мотиль і личинка реп’яхової молі. Однак по першій кризі, особливо там, де є велика, активна риба, може здорово виручити черв’як. Наприклад, у водоймах обережна риба звикла до мотиля на гачку мормишки і просто не реагує на нього. А ось подача їй черв’яка на гачку несподівано дає вражаючий результат. Для цього добре використовувати мормишку з дрібною головкою, але досить великим гачком № 13-15. Перевага такого поєднання великої насадки і дрібної приманки полягало в тому, що при грі на пониження від кромки льоду на дно разом вони рухалися плавно і природно. Часто буває, що риба не клює на якусь одну насадку. Змінюються мормишки, способи і рівень гри – безрезультатно. Але варто додати до мотилеві личинку реп’яхової молі, і несподівано з’являється клювання. Напевно, тут позначається фактор накопичення рибою досвіду. Можливо, вона бічною лінією передає інформацію зграї про небезпеку мотиля, а ось поєднання червоної личинки і білої – це вже інший живильний об’єкт, – і чому б його не спробувати? Взагалі зазвичай спрацьовує правило: чим гірше клювання, тим менше повинна бути насадка. У той же час перевірено практикою: чим менше розмір насадки на гачку, тим слід активніше грати мормишкою. Навіть при лові плотви на личинку реп’яхової молі або на дрібного опариша необхідно зменшувати амплітуду руху мормишки і збільшувати частоту гри, в той час як при лові на мотиля – все навпаки. Вражаючі результати в дні без клювання може забезпечити застосування нестандартних насадок (наприклад, личинка бабки).
Get me outta here!
