Повідцем називають нижню частину волосіні, з’єднану безпосередньо з гачком. Його роблять трішки тонше і слабкіше основої волосіні. Призначення повідця – зробити снасть менш помітною і оберегти основну лісі від обриву в разі зачепа. При лові на живця іноді ставлять металевий повідець, щоб уникнути перетирання волосіні зубами хижака (головним чином щуки). При лові на жилкову волосінь поводок не обов’язковий. Добре пофарбована жилка сама по собі мало помітна, а міцність її поблизу гачка можна зменшити, зав’язавши на ній один або кілька вузликів, на місці яких і пройде розрив. Стійкість жилкової волосіні діаметром понад 0,4 мм цілком достатня навіть для лову зубастих хижаків (щука, судак), та за активної ловлі немає необхідності застосовувати металеві повідці. Однак багато сучасних рибалки вважають, що для застосування повідця немає достатніх підстав. По-перше, як уже сказано, треба взагалі використовувати максимально тонку волосінь, а сучасні синтетичні матеріали дозволяють їй бути досить міцною. По-друге, якщо велика риба здійснить обрив, то мало радості від того, що в цілості залишиться основна волосінь. У разі ж зачепа будуть відірвані і гачок, і грузило – не менша цінність, ніж 3-4 м жилки. Головне в тому, що в будь-якому випадку доведеться знову оснащувати її гачком і грузилом або підв’язувати новий повідець, тобто втрачати дорогоцінний час. Крім того, в момент зачепа нерідко вдається визволити гачок посмикуванням. При використанні ж надтонкого повідця навіть невелике зусилля для визволення гачка напевно призведе до його втрати.