Для лову на невеликій глибині беруть поплавкові снасті категорії «міні», або, якщо це можна порівняти із загальною рибальської термінологією, використовують вудилища і оснащення «екстра лайт». «Кобилка» з твердого пінопласту в даному випадку досить зручна. Рукоять роблять довжиною 12 см, діаметр її – 2,5 см. Ніжки виконують функцію мотовила – мають в основі квадрат розміром 2,5×2,5 см. «Кобилка» в процесі лову повинна стояти на ніжках, щоб на мотовильце не налипав сніг. Для стійкості в них заганяють короткі болти, попередньо просвердливши отвір трохи меншого діаметру. Ще один довший болт, який доходить до заснування хлистика, заганяють з заднього боку рукояті. З таким вбудованим баластом «кобилці» не страшні навіть сильні пориви вітру. І найбільш важлива частина вудилища – хлист. Багато рибалок для своїх вудок виготовляють хлистики з верхнього коліна річного вуглепластикового вудилища. Сьогодні не важко окремо купити цю деталь. Запчастини для тієї чи іншої моделі завжди можна знайти в риболовецьких магазинах. Перевага вуглепластикового хлистика полягає в тому, що він дуже гнучкий і міцний і не так крихкий на морозі, як хлистики, виготовлені з інших синтетичних матеріалів. Перші дві якості дуже важливі при ловлі з допомогою короткої тонкої волосіні, яка (навіть дуже еластичною) при довжині 1-2 м немає достатньої амортизації для пом’якшення ривків риби. А тонкий вуглепластиковий хлистик вже при підсіканні гасить силу занадто різкого помаху. Зазвичай одного верхнього коліна вистачає на три-чотири хлистика розміром завдовжки 20 см (15 см – зовнішня частина хлистика; 5 см втоплюються всередині пінопластового тримачаа). Кінчик коліна обрізають, використовуючи його таким, яким він є. Вершинки наступних хлистиків доводиться сточувати грубою шліф-шкуркою на конус і потім дрібною зашліфовують поверхню.
Виготовлення хлистика для «кобили» з верхнього коліна вуглепластикового вудилища:
а – вершинка вуглепластикового вудилища використовують без змін; б – верхню частину наступних хлистиків обточують грубою шкуркою на конус (пунктиром показана лінія оболонки).
Найбільш зручний варіант оснащення, коли крихітний конусний поплавок з пінопласту врівноважується свинцевою мормишкою не крупніше сірникової головки, прив’язаною до кінця волосіні. Але працює така оснастка на глибині до 2-2,5 м. Там, де 3-4 м, вже потрібно ставити вольфрамову мормишку величиною з сірникову головку, а на глибині 5-6 м або там, де є невелика течія, використовують «вольфрамку» середньої величини. Співвідношення ваги блешні і вантажопідйомності поплавця має бути таке, щоб при опусканні поплавка на воду він дуже повільно занурювався, поки блешня не торкнеться дна. В цьому випадку оснащення буде чутливим до будь-якого дотику риби, під час якого поплавок спливає. Взагалі, поплавок не повинен перебувати глибше 5 см від поверхні. Не залежно від глибини лову, ми рекомендуємо використовувати мононитку без повідка діаметром не товще 0,12 мм, і лише при лові в’язя й головня ставити волосінь 0,14 мм. Що стосується форми мормишки, зазвичай використовують «крапельку» або «дробинку» чорного, сірого, коричневого або зеленого кольору. Однак іноді доводиться застосовувати і стандартне оснащення – гачок + грузило. Зазвичай це трапляється при лові на течії або на пристойній глибині, де великі мормишки при капризному клюванні працюють погано. На зарегульованих водоймах (крім річок і каналів), де течія навіть в місцях впадання приток не буває сильною, як грузило досить використовувати свинцеву дробинку (вага вибирається залежно від глибини і сили течії). У місцях, що можуть призвести зачепи, доводиться використовувати повідець, який робиться довжиною не більше 5 см. Для монтажу повідця використовують ковзний вузол, при якому на з’єднанні втрачається тільки 20% від розривної стійкості повідця, тоді як кріплення петля в петлю менш надійне. Грузило встановлюється вище гачка на місці з’єднання повідця і основної жилки, що підсилює зв’язку.
Про клювання при такому оснащенні може сигналізувати хід поплавка в сторону, його занурення або підйом. Буває, що упереміж з пліткою, підлящиком або іншою білою рибою активно бере йорж. В цьому випадку підйом насадки на 20-30 см над дном часто не відбивається на клюванні білої риби, а ось йорж який стоїть біля самого дна, перестане докучати. Оснащення в цьому випадку монтуються з кінцевим грузилом і одним або двома короткими поводками, встановленими вище. Повідці прив’язуються напрямком вгору.
