Зайшовши з водосховища в підгачену річку, де течія не настільки сильна, зграя в’язя зазвичай робить хід у верхів’я вздовж кордону верхньої бровки. Також в’язі люблять просуватися уздовж кам’янистих гряд, череди улоговини – словом, в’язь віддає перевагу йти по рельєфу. Тому проводку потрібно робити з урахуванням цього факту. Вище за течією, де потік води стає швидким, в’язі починають підходити до берегів. Шлях зграї лежить часто уздовж берегової трави або притопленого чагарника. В швидкі притоки озер і річок в’язь, починаючи з самого гирла, заходить, просуваючись уздовж берега. Хід в’язя з великих річок в притоки пояснюється ще й тим, що у великій річці муть, несуща сильним потоком, забиває в’язю зябра. Тому в’язь вибирає ділянки найбільш чистої води і в річці, і там, де опір течії найменше. Саме на таких ділянках і потрібно шукати в’язя. Але клювання іноді доводиться чекати довго. Прикормка при цьому не допомагає. Зате якщо дочекатися підходу зграї, клювання можуть слідувати одне за одним. Іноді в’язь затримується на течії, яка несе живність, яка вимивається з берега. Зазвичай він вибирає вир (рух по колу в поверхневому шарі води, що розвивається на окремих ділянках водоймищ або руслових потоків в результаті злиття двох течій), де сильна течія різко переходить в плавну. В такому місці корм плавно осідає на дно і риба без праці може ним поживитися.
При лові у вирі насадку пускають спочатку на швидку течію, з тим щоб потік виніс її на повільну течію. А так як потік у весняних притоках буває дуже швидкий, доводиться користуватися тонкою волосінню, щоб оснащення було більш керованим. Тому волосінь застосовують діаметром не товще 0,12 мм. Щоб вивудити сильного в’язя за допомогою такої тонкої снасті, доводиться неабияк потрудитися. Ловля зазвичай ведеться на глибинах від 0,5 до 2 м. Поплавок для швидкого перебігу потрібно взяти з коротким тілом і довгим кілем, з тестом 2-4 м. Кріпити поплавок слід нерухомо в трьох точках. Повідець завдовжки 15-20 см приєднується до основної волосіні через вертлюг. Як грузило використовується одна свинцева дробинка того ж тесту, що й поплавок, встановлена поблизу вертлюга. Гачок для лову використовується №5, а для лову відносно великого в’язя – № 6-7. Паркет boen – это тот случай, когда спокойный, классический пол выглядит по-настоящему роскошно и натурально. Выбирайте качество!
В якості насадки підійдуть два або три опариша на гачку, личинка короїда. Але часто для ефективного лову великого в’язя більше підходять всякі різновиди земляного черв’яка, так як земляні хробаки навесні є звичним кормом для будь-якої риби і не викликають у неї підозри. Для своїх короткочасних жировок в’язь також любить вибирати різні місця з підкручуванням і маленькі берегові заливи.
На річці можуть зустрічатися різного роду улоговинки, затоплені водою, в яких течія теж несильна. У таких місцях часто накопичується змитий з берега корм, і він затримує в’язя. На тиховодді цілком можна ловити в’язя довгою маховою вудкою з основною жилкою діаметром 0,22 мм і повідцем діаметром 0,18 мм. Така снасть при вмілому виведенні цілком витримує великого в’язя. Грузило може бути розподілене, складається з дробинок, закріплених з інтервалом 15-20 см один від одного. Вага дробинок зменшується в напрямку повідка. Це дозволяє насадці плавніше йти на дно. Поплавок використовується вагою 1,5-2 г з укороченим кілем і витягнутим тілом. Іноді в’язь виходить годуватися на мілководні розливи, де для його лову переважно використовувати 7-метрове махове вудилище з легкого вуглепластика. Оснащення при цьому ставлять підвищеної міцності (основна волосінь береться діаметром 0,23 мм, повідець – діаметром 0,18-0,2 мм), так як часто доводиться вести ловлю з дна, зарослого високою травою. Якщо використовувати чоботи, то такий вудкою неважко докинути приманку до ділянок з глибиною 1-1,5 м, де зазвичай тримається в’язь. При пересуванні по розливам потрібно враховувати, що дно часто буває розкислим, тому рухи повинні бути обережними. По весні дрібний в’язь може заходити в струмки, де його успішно ловлять на найтоншу оснастку із застосуванням різних насадок. Однією з найбільш уловистих насадок вважаються волохокрильці,якщо вони водяться в цьому струмку.