З човна

«Малі річки» – поняття відносне. Деякі з них мають ширину до 40 м і пристойну глибину. Латаття на таких річках починають рости від берега і до глибини 2,5-3 м. Стайки великої плітки тримаються на брівкових поглибленнях нижче межі латаття. В проводку з берега тут ловити не завжди зручно, тому краще користуватися човном. До того ж з човна чудово можна принаджувати рибу, буває достатньо помістити сухарі в сітку з дрібним вічком і опустити її на мотузці на дно. Сухарі, розмокаючи і вимиваючи з сітки, створять шлейф, на який підійде плітка. Потім на кормовій доріжці потрібно здійснювати проводку насадки з допомогою поплавцевої вудки. Для лову з гумового човна достатньо мати п’ятиметрову вудку «болоньєз» з оснащенням, розрахованим на швидку течію. Так як з підгодовуванням плітка збирається на досить сильній течії, то доводиться користуватися спеціальним поплавком з важким довгим кілем і короткою антеною, а щоб насадка швидко досягала дна, грузила з’єднуються разом біля повідця. Іноді плітка починає активно харчуватися вище від дна, тоді краще розсунути грузила, щоб їх вага була рівномірно розподілений по волосіні. Це дозволить насадці повільніше опускатися на дно. При лові з човна, одночасно з підгодовуванням з сітки, можна підкидати на кормову доріжку жменями парену пшеницю, перловку або пшоно. Великі частинки осідають поблизу човна, залучаючи плітку. В даному випадку ловити слід на парені зерна. Плітка на них клює, як правило, без зволікання. Успішним буває лов з човна біля повалених у воду дерев. У затоплених гілках добре розвиваються різні водяні організми, і тому плітка любить такі місця. Однак через мінливості клювання ловля на традиційні насадки там не завжди буває успішною. Але якщо на гачок наживити волохокриляців, бабку, личинку короїда або яку-небудь іншу оригінальну приманку, тоді успіх в лові буде забезпечений. Зазвичай плітка не відмовляється від річкових ласощів.